- розімкнутий
- розі́мкнений, -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розімкнути. || розі́мкнуто, розі́мкнено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розімкнутий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розімкнений — див. розімкнутий … Український тлумачний словник
розімкнутість — тості, ж. Стан за знач. розімкнутий … Український тлумачний словник
незамкнений — неза/мкнутий, а, е. 1) Не зачинений на замок, ключ, засув і т. ін. (про двері, шухляду і т. ін.). || Двері якого не зачинені на замок, ключ, засув і т. ін. 2) У якого не з єднані кінці, крайні частини (про коло, ланцюг і т. ін.); розірваний … Український тлумачний словник
стіна — и/, ж. 1) Вертикальна частина будови, яка служить для підтримання перекриттів і для розділення приміщення на частини і т. ін. || тільки мн., з означ., перен. Про який небудь будинок, приміщення, установу, навчальний заклад і т. ін., де щось… … Український тлумачний словник